конспект

Каланчацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

  

Літературне читання в 2- Б класі.

 Українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу»

 

  

                                   

                                        

Тема уроку: Українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу»

Мета: поглибити знання учнів з теми «Усна народна творчість», вчити дітей називати дійових осіб, давати їм характеристику,    знаходити характерні ознаки образів, працювати над художніми засобами пісні, розвивати навички виразного читання, уяву, розширити і збагатити знання дітей про гарбузи та інші овочі; ознайомити з історією та лікувальними властивостями овочів,     виховувати любов до народної пісні.

Обладнання:  скоромовка, загадки, кросворди про овочі, завдання тести до пісні «Ходить гарбуз по городу», малюнки.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання

    У нас сьогодні ніби свято

    Гостей зібралося багато

    Ану ж на них ви подивіться

    Та веселенько усміхніться

    І привітайте їх у нас,

    Що завітали в добрий час.

-         Діти, для того щоб наш урок був цікавим, продуктивним, навчальним, трішки казковим, якими ви повинні бути? (Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними).

-         Якщо ви будете такими, ми проведемо цікавий і творчий урок.

ІІ. Вправи з розвитку й контролю дихання, дикції та голосу.

1.     Прочитати прислів’я на одному мовному видиху. Після короткого видиху – пауза – вдиху прочитати прислів’я повністю. Повторити 3 рази.

Осінь усьому рахунок веде.

Осінь іде й за собою дощ веде.

2.     Робота з скоромовкою

Бабин біб розцвів у дощ.

Буде бабі він у борщ.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація.

 1. Підготовка до сприймання пісні           

 Акровірш

Гарний виріс на городі в нас овоч,

А бадилля розпустив на весь город.

Разом із картоплею, квасолею

Бува веселий заводить хоровод.

У сім’ї городній його поважають

За господаря свого усі сприймають.

3. Розгадування кросворду (робота в парах)

1.    Довгий, зелений, добрий солоний. Добрий і сирий. Хто він такий?

2.    Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

3.    І печуть мене і варять, і їдять, і хвалять, бо я добра.

4.    Що то за голова, що лише зуби і борода?

5.    Коли він народився

В зелений одяг нарядився.

А минуло кілька днів –

То він почервонів.

				о
				в
				о
				ч
				і

 - Зрозуміло, що і тема уроку пов’язана з овочами. Про себе прочитайте назву твору, а вголос ті слова, які надруковані меншим шрифтом. – Так, українська народна пісня.

- На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним жанром усної народної творчості – народна пісня. Народні пісні мають форму вірша. За змістом вони часто нагадують казки. У тих піснях, що ви прочитаєте природні явища та рослини зображені як живі істоти. Читати пісні треба наспівно, наче ведеш довірливу розмову.

 - А які українські народні пісні ви знаєте? ( «Веселі гуси», «Ой, єсть в лісі калина», «Ой на горі жито»)

- Прочитайте вголос назву пісні. – Як ви гадаєте, де будуть відбуватися події? Про що розповідатиметься в цій пісні?

6. Читання пісні вчителем

- Чи сподобалась пісня? Чим?

-  Хто дійові особи пісні?

- Де відбуваються події? Чи правильне було передбачення?

- Який настрій пісні? ( Вона весела, життєрадісна)

7. Словникова робота

 1.Пояснення значення слів

Свояк – родич       бараболя – картопля         перистий – рябий

 2. Прочитати правильно слова:

Гарбузові, господиня, родичі, городу

8. Читання пісні учнями мовчки

- Яким тоном потрібно читати слова автора? Дійових осіб? (слова автора потрібно читати розповідним тоном, слова гарбуза – поважним, інших овочів – радісним, захопленим тоном)

9. Читання ланцюжком (за строфами)

Настанова: Читаючи строфу намагайтеся грати роль певної дійової особи.

ІV. Фізкультхвилинка

       На город підемо працювати,

       Будем овочі збирати,

       Вітамінів в них доволі,

       Будемо ми усі здорові.

            Підемо ми в сад гуляти,

            Будем фрукти ми зривати,

            Вітаміни в них теж є,

            Це здоров’ячко моє.

10. – Вітаміни – це корисні речовини, які необхідні нашому організмові. Коли людина їх не одержує, в неї розвиваються різні хвороби. Вітаміни нам потрібні кожен день.

- Я знаю, що гарбузи живуть серед людей з давніх-давен. Вони були для людей і їжею, і посудом, і сховищем для зерна. Серед родини гарбузів є не лише такі, до яких ми звикли – круглі чи довгасті, є й схожі на грушу, на пляшку, на яйце.

    У нас в Україні вирощують гарбузи столові, кормові й декоративні. Кормові сорти використовують для годування худоби. Із столових можна виготовляти безліч страв. Декоративні гарбузи прикрашають наше житло. Найважчий гарбуз – більше 800кг.

   Гарбуз лікарська рослина. З лікувальною метою вживають м’якиш гарбуза як засіб сечогінний, проти блювання, зовнішньо застосовують як компрес при опіках, висипах на тілі. Успішно лікують гарбузовими плодоніжками набряки, пов’язані з порушенням роботи серця і нирок.

  Полюбляють гарбуз і кулінари. Супи, котлети, пудинги, джем, пастила, повидло, бісквіти, тістечка. З гарбуза можна приготувати безліч страв. А яка смачна гарбузова каша з пшоном, рисом, галушками.

   Вітаміни, які містяться в моркві поліпшують зір, роблять ваші щічки рум’янішими.

   Капуста в усіх стравах корисна. Їжте її, набирайтеся сили. Той, хто постійно вживає її буде сильним, міцним, стійким до хвороби, сік лікує кашель, ангіну.

  Картоплю всі люблять їсти: і діти і дорослі. Сиру, порізану кружальцями картоплю прикладають до чола для зниження температури. Сік вживають при болях у шлунку, а сиру терту картоплю прикладають при опіках.

  Сік буряка лікує головний біль, шматочки сирого буряка прикладають до ясен, заспокоюють зубний біль. При нежиті потрібно закапувати в ніс дві-три краплі соку вареного буряка. А ще буряк поліпшує роботу печінки.

   Часничок хоч і припікає язичок, але він вбиває мікроби, береже нас від хвороб. Часник лікує нежить, зубний біль.

   Цибулька корисна і в салатах і в борщах, захищає нас від грипу.

11. Інформація дітей про овочі та їх корисні властивості:

        Кожен знає, що морквиця

        На городі, мов цариця.

        Коси довгі кучеряві,

        Та ще й платтячко яскраве

        Я смачна і вітамінна,

        І не гірша апельсина.

        Той, хто моркву поважає

        До ста років доживає.

                    Український борщ чудовий

                     По усіх краях відомий

                     У борщі я головний

                     Борщ без мене не смачний.

   А зелені огірочки

   Всі вживають залюбки

   Нас шанують недаремно:

   Дух наш свіжий і приємний.

   На канапці і в салаті

   Ми і  в будень і на святі.

                 Помідор – смачний, кругленький,

                 Має щічки червоненькі

                 До смаку я в кожній страві

                 Роблять соки і приправи

                Соус, борщик і салат

                 Люди з радістю їдять.

   На цибулю нарікають,

   Що до сліз я допікаю,

   Вибачте та я не винна,

   Бо я лікарська рослина.

   Соком з медом почастую

   І здоров’я подарую.

                 Часничок я білозубий

                  Ви мене не бійтесь, люди

                  Хоч гіркий я – та корисний.

                  Всім мене потрібно їсти.

                  Хто мій зуб з’їдає сміло,

                  Буде мати зуби білі.

    Кожен знає: жовта диня

    На городі господиня

    Я – солодка, соковита,

    Покуштуй - не схочеш пити

    А як їстимеш саму,

    Всі хвороби прожену.

                Я найстарший на городі!

                Я великий і бокастий,

                Жовтогрудий і смугастий

                 Я – чудовий дар осінній,

                 З гарним та смачним насінням

                 Хто їсть кашу гарбузову

                 Буде сильним і здоровим

    Із капусти варять борщ.

     А з капусти пиріжки

    Найсмачніші в світі

     Їх з’їдають залюбки

     І дорослі й діти.

                 А я теж солодкий трохи!

                 А ім’я моє – горох!

                 Я як тільки побажаю

                 Всіх горохом пригощаю.

   Я - салатик вітамінний,

   І на смак я теж відмінний

   Бурячок і огірок,

    Капустинка і морквинка,

   Квасолинка й картоплинка –

   Все змішалося в мені.

   Пригощайтесь на здоров’я!

   Відгадайте, друзі, хто я?

   А це зовсім не секрет

   Я салатик …

                  Усі овочі чудові!

                  Їх вживають для здоров’я

                  Щоб здорові ви були,

                  Всі вони для вас зросли

                  Кожен смак і користь має,

                  Людям сили добавляє

                  Пам’ятайте, любі діти

                  Треба овочі – любити!

Узагальнення і систематизація знань.

 Читання пісні в особах. Діти одягають маски із зображенням овочів.

13. Запитання за змістом:

 - Чим ця пісня схожа на казку?

 - Чому диня, огірки, буряки, квасоля, бараболя і біб назвали себе гарбузовими родичами?

 - Прочитайте, з яким запитанням звертається гарбуз до родичів?

 - Яку відповідь давали всі родичі на запитання гарбуза?

   - Розгляньте  ілюстрацію до пісні. – Які рядки проілюстровано? Прочитайте їх виразно.

 - Який інший заголовок можна дібрати до пісні?

 14. Завдання тести

1.          Назва пісні.

1)   «Ходить буряк по городу»

2)   «Ходить часник по городу»

3)   «Ходить гарбуз по городу»

2.    Ходить гарбуз по городу – це…

   1)українська народна пісня;

            2) російська народна пісня;

     3)білоруська народна пісня.

3.    Головний герой пісні…

        1) горох;

        2)біб;

        3)гарбуз.

4.    Господинею гарбуза була…

1)   цибуля;

2)   диня;

3)   капуста.

5.    Синами й дочками гарбуза були …

1)   бурячки;

2)   боби;

3)   огірочки.

6.    З чим будуть їсти гарбуза…

1)   з рисом і м’ясом;

2)   з пшоном і салом;

      3)з картоплею і рибою 

V.  Підсумки уроку. Виставлення оцінок.

 - Я довідався на уроці, що ….

 - Мені сподобалось ….

 - Я тепер знаю ….

2. – Всі дружні й активні були увесь час,

       Хороші оцінки чекають на вас.

             (Коментую оцінки)

VІ. Домашнє завдання.

 VІІ. Рефлексія.

-         Які ваші враження від уроку? Чому вдалося виконати всі завдання?

-         Що на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?

                         РОДИННЕ СВЯТО

              «Роде наш красний, роде прекрасний»

МЕТА: виховувати любов і повагу до найближчих людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити всіх членів сім’ї умінню співпрацювати, надавати допомогу один одному, учити бути уважними, чесними, завжди пам’ятати місце , де народився, рідну оселю; пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого родоводу; формувати почуття обов’язку перед батьками, розвивати творчі здібності дітей.

Форма проведення: свято.

ОБЛАДНАННЯ:  український вишитий рушник, хліб,святково прибрана класна кімната, ватман, плакати «Сонечко маминої любові» та «Квітка допомоги мамі», вислови про родину.

Список використаних джерел:

Рід. Родина. Рідня. І.Т Лихач, М.Л.Сліпченко. Початкове навчання і виховання.-2011-№3-с.37-39

Українському роду нема переводу. Н.С.Марущак. Позакласний час.-2006-№19-с.62-64

О.В.Терезюк. Родинне свято  Електроний ресурс].Режим доступу:http//metodportal.net.node-2014

                                                      ХІД СВЯТА

ВЧИТЕЛЬ. Доброго дня, шановна родино! Щиро вітаємо усіх Вас на нашому святі! Сьогодні ми з Вами прийшли на родинне свято. Родина, сім’я – це найдорожче для кожної людини. В родині людина робить свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю. На свято ми запросили матусь і татусів, дідусів і бабусь, для них ми присвячуємо найщиріші слова.

УЧЕНЬ. Є в нашій мові прекрасні звертання

               Добрі та щирі, чудові слова.

               Тими словами усяк без вагання

               Маму найкращу свою назива.

УЧЕНИЦЯ. Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

               Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

               Мамочко рідна, моя дорогенька,

               Я над усе тебе в світі люблю!

УЧЕНЬ. Я і до тата умію звертатись,

               Хочу в словах передати тепло,

               Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

               І щоб в душі його сонце жило!

УЧЕНИЦЯ. Татку,татусеньку, таточку, тату,

               Найкращого в світі немає навкруг!

               Татоньку, хочу тебе обійняти –

               Ти мій порадник, заступник і друг.

УЧЕНЬ. Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:

               Бабцю, бабуню. Бабусю моя!

               І до бабусиних рук притуляюсь,

               Так відчуваю в них лагідність я.

УЧЕНИЦЯ. І до дідуся іду по науку:

               Діду, дідуню, навчи в світі жить.

               Він на голівку кладе свою руку,

               Голос сріблястим струмочком бринить.

УЧЕНЬ. Слово чарівне! Яка в ньому сила!

               Скажеш з любов’ю – і радість росте!

                Слово ласкаве народжує крила –

                Ви не забудьте ніколи про це!

УЧЕНИЦЯ. Донечку, синку, сестрице, братусю,-

                Дружна, велика, весела сім’я!

                Таточку, мамочко, бабцю, дідусю,-

                Мій оберіг і родино моя!

Пісня «Зеленеє жито, зелене...»

УЧЕНЬ. Рідні мами, рідні тати,

               Любі гості, вчителі!

               Ми вітаєм вас на святі,

               Раді вам, що прибули.

               Ми вас любим щиро-щиро,

               Вам бажаєм щастя й миру.

УЧЕНИЦЯ. Ви нас теж любіть, рідненькі,

               Бо ми діти дорогенькі,

               Хочем бути на вас схожі,

               І як ви, такі ж хороші.

               Хай же наше добре слово

               Розквітає веселково.

Діти на дошці формують «Сонечко маминої любові».

ВЧИТЕЛЬ. Сім’я – яке прекрасне слово, воно несе в собі багату спадщину. Кожна сім’я має своє коріння. Отож, спробували пригадати і відтворити зв’язок з минулим наші родини за допомогою родовідних дерев. Знати свій родовід, зберігати про нього пам’ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, а й перед майбутнім поколінням.

 Створення проблемної ситуації.

 Учитель демонструє малюнок, на якому зображена хатка, читає вірш.

 Ось перед вами, друзі, хата.

 У ній є чотири кімнати.

 А ось вам загадка моя:

 Як тут розміститься 7 я? (Сім’я)

 - Що таке сім’я?

 - Любі діти, щодня ви приходите зі школи додому, де на вас з нетерпінням чекають мама, тато, бабуся, дідусь, брат або сестра.

  Читання вірша Н. Чемерис «Що таке сім’я?»

 - Послухайте вірш і скажіть, із скількох членів складається ваша сім’я?

 Розкажу вам, друзі, я,

 Що таке моя сім’я.

 Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

 Люба матінка моя, -

 Як пишаюсь нею я.

 В неї руки золоті,

 Серцем кожного зігріє.

 Тато сильний і завзятий,

 Він - господар в нашій хаті.

 Все майструє, все ладнає,

 Бо до всього хист він має.

 Дід і бабуся у пошані -

 Вони праці ветерани.

 Всіх онуків міцно люблять І як пташенят голублять.

 Є у мене ще й брати -

 Кращих в світі не знайти.

 Ось і вийшло: всіх сім «я»

 Знайти, це і є сім’я.

 - Звісно, що кожний із вас, не замислюючись, дасть відповідь на питання :

«Що таке сім’я?», назвавши своїх найближчих родичів - маму і тата, братів і сестер, дідусів і бабусь. Ці люди оточують вас від народження, виявляючи постійну турботу та увагу.

         Проте цінність сім’ї для кожного із нас полягає ще й у тому, що саме в сім’ї ми здобуваємо досвід життя у світі.

 Отже, сім’я - це найрідніші на світі люди, які один одного шанують і люблять, пестять і голублять.

 - Як ви думаєте, якою має бути щаслива сім’я?

 - Якщо сім’я скріплена любов’ю і повагою, то вона зміцнюється, що дозволяє всім членам відчути захищеність і безпеку. Якщо члени сім’ї разом будуть переживати радощі і турботи життя, завжди підтримуватимуть один одного, то любов, мир і злагода запанують між ними назавжди. Ось що про це написано:

«Людина може прожити сорок днів без їжі, близько трьох-семи днів - без води, приблизно вісім хвилин - без повітря, але лише одну секунду - без надії».

 -Як ви допомагаєте своїм батькам?

         Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. У родині має панувати злагода і повага до близьких, менші повинні шанувати старших, особливо бабусь та дідусів.

         Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки вчитися різній роботі, посильно працювати. Дівчатка переймали науку від матері та бабці - вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічому ремеслу від батька або діда.

         Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяючи далеко не все, за провини часом карали.

         Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільше виховує дитину сім’я.

 Намагайтеся бути справжніми господарями у своєму домі. Гарний господар -чистий та охайний. Він знає місця для своїх речей. Іграшок, книжок. Він щодня наводить чистоту у домі, підмітає підлогу і витирає пил. Жити в чистій, затишній квартирі приємно і малим, і дорослим. Пам’ятайте, що в родині у кожного є свої обов’язки, усі повинні допомагати один одному, турбуватися один про одного.

          Родинне дерево.

 Читання вислову, записаного на дошці:

 Ріка вмирає без джерел,

 Дерева сохнуть без коріння.

 У ріднім краї  ти - орел,

 Твій родовід тут, покоління.

 - Яка основна думка цих слів?

 Річки немає без джерела, дерева - без коріння, людини - без Батьківщини, без свого роду. Адже ми народились, живемо в Україні, тут живуть наші батьки, дідусі і бабусі. Отже, родовід наш тут, в Україні. Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду.

 (Демонстрування родовідного дерева.)

 - Свій маленький листочок на цьому дереві має кожний із вас. Гілки - ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур - дідусі і бабусі. Відростки - їхні брати і сестри. Коріння - батьки ваших дідусів і бабсь. Чим міцнішим росте дерево - тим більшим є рід, у кожної гілочки або коріння є своє ім’я.

 Послухайте оповідання.

 РОДОВІДНЕ ДЕРЕВО

 Одного хлопчика запитали, як звуть його дідуся. А він не знав.

 - А як же ти дідуся кличеш?

 - Діду, дайте меду!

 Смішно та й не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як тата й маму звуть?

 - Е-е-е, - каже дід Петро. - хто не має коріння, той є перекотиполем. Куди вітер подме, туди й котиться.

 А гарні діти знають свій рід і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів. Вони мають такий альбом, де вміщують знімки своїх родичів, складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка - то член красного роду. Що глибше коріння в такого дерева, то міцніше воно стоїть на землі.

 А яке коріння у того дерева?

 - Якщо хтось із вас не знає імен членів своєї родини, обов’язково розпитайте у своїх близьких і запам’ятайте їх. Треба берегти родовідне коріння, шанувати батька й матір, дідуся і бабусю, рідних і близьких. Бо ж ви - молоді зелені листочки на родинному дереві, і вам дбати про те, щоб це дерево не зів’яло, не засохло, а ставало дедалі сильнішим і міцнішим.

 Здавна існує добра традиція зберігати і передавати із покоління в покоління імена своїх предків.

 І учні нашого класу спробували намалювати генеалогічні дерева своїх родин. У когось на родинному дереві шістнадцять-двадцять листочків, а у когось значно більше. Давайте зараз звернемось до своїх родоводів.

 Учні класу розповідають, як вони працювали над складанням

 генеалогічних дерев, хто їм допомагав, що корисне дала їм ця

 робота.

            Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - означає любити свою Батьківщину. Це не просто слова - це обов'язок перед минулим і майбутнім поколінням. Це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад. Які головні слова родоводу? (Рід, рідний, рідне, родина). Родина до родини - народ. Ми з вами всі - український народ, який складається з родин  малих і великих, дружніх і працьовитих.

  Учень.Українець я маленький,

              Україна - рідна ненька.

               Вірний син я свого роду -

               Українського народу.

            Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім'ями.

 Для того, щоб річка завжди була повноводною, а велика родина українська щасливою, нам треба любити, шанувати свій народ.

ВЧИТЕЛЬ. А зараз кожна сім’я отримає частину прислів’я – ваше завдання закінчити його.

1.     Шануй батька і неньку - / буде тобі скрізь гладенько.

2.     Добрі діти – батькам вінець, а / злі діти – батькам кінець.

3.     Яке дерево – такі й квіти, які / батьки – такі й діти.

4.     Який дуб – такий тин, який / батько – такий син.

5.     Який кущ – така й калина, яеа / мати – така й дитина.

6.     Сім’я без батька, як / хата без даху.

7.     Хто батька-матір зневажає, той / добра не знає.

8.     Яке дараво, такі в нього квіточки, які / батьки, такі в них діточки.

9.     Добре дитині, коли / добрі батько й матір.

10.                       При сонці тепло, при / матері тепло.

11.                       Яка сім’я, / такий і я.

12.                       Як мати рідненька, то й / сорочка біленька.

13.                       Як не навчиш дитину в пелюшках. То / не навчиш і в подушках.

14.                       Малі діти не дають спати, а / великі жити.

Діти формують на дошці «Квітку допомоги мамі»

ВЧИТЕЛЬ. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати, якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жатр, вона обов’язково посміхнеться.  Давайте послухаємо гуморески, які нам підготували родини.

ГУМОРЕСКА 1. (Батько, син).

-         А ти татку, в школі вчився?

-         Учився, Сергійку.

-         А то правда, що ти, татку,

Був одержав двійку?

-         Було таке, траплялося...

Малий засміявся:

-         Тоді мама правду каже,

Що я в тебе вдався.

ГУМОРЕСКА 2. (Дідусь, бабуся).

                          Зубрить дід англійську мову,

                          Хоч йому вже близько ста.

                          З словником казки дитячі

                          Помалесенько чита:

-         Пліз, гет май шюз, мендід, бабо! –

Раз повів він мудру річ.

Баба злиться: що це значить?

-         Постав валянки у піч.

Вранці баба діда будить:

-         Гей, о’кей! Шурлей-мурлів!

Дід питає: - Що то значить?

-         Правий валянок згорів.

ВЧИТЕЛЬ. Дякуємо родинам за дотепні гуморески.

УЧЕНИЦЯ  Дозвольте сьогодні усім побажати

               Багато хороших і сонячних літ,

               Дідусям і татам, бабусям і мамам,

               Братам і сестричкам. Палкий наш привіт.

УЧЕНИЦЯ  Людське безсмертя з роду і до роду

               Увись росте з коріння родоводу.

               І тільки той, у кого серце чуле.

               Хто знає, береже минуле

               І вміє шанувать сучасне,-

               Лиш той майбутнє вивершить прекрасне!

УЧЕНИЦЯ  Вклоняємося усім вам доземно.

(Виходять усі учні і вклоняються батькам).

ВЧИТЕЛЬ. От і добігає кінця наше славне свято. Я щиро вдячна всім, хто знайшов час і прийшов до нас у гості, всім, хто взяв активну участь у підготовці і створенні нашого свята. Сподіваюся, що такі свята стануть традицією нашої великої родини, адже, школа є також частинкою цієї родини. А закінчити хочу такими словами:

                          

                           Нехай всі родини, як пишний вінок,

                           Щастям барвистим будуть багаті.

                           Бабусю шануйте та дідуся,

                           Мамусю любіть і тата,

                           Нехай родина дружна уся

                           Буде на радість завжди багата.

                           Хай тішиться внуками бабця та дід,

                           Хай тато та мама радіють дитині,

                           Хай буде, як дуб, могутнім ваш рід,

                           Хай злагода й мир запанують в родині!

ВЧИТЕЛЬ. На все добре! До нових зустрічей!

Бінарний урок "Створення ескізу орнаменту для рушника"

Виховний захід

на тему:

День зимуючих птахів

                          Підготувала: вчитель початкових класів                      Бондаренко Л.О

Тема. День зимуючих птахів.

Мета:

·        спираючись на знання учнів, продовжувати формувати поняття «птахи» дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку, встановити взаємозв’язок між змінами в неживій природі і житті птахів;

·        ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості;

·        розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку;

·        формувати в дітей науковий світогляд; розвивати уважність, пізнавальний інтерес, логічне мислення, формувати уміння працювати з додатковою літературою, навички роботи в групі, опановувати методи раціонального навчання;

·        виховувати любов до природи, бажання допомагати птахам, екологічну культуру.

Обладнання: зображення птахів, дитячі малюнки, подарунки зроблені власними руками, конверти із картками-завданнями для проведення конкурсів, плакати:

« Птахи – частина природи, без яких її краса була б неповною»,
«Ніколи не зробимо шкоди
Ми пташці у нашім краю.
Ми друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,
І тих, що зимують у нас»

ДЕНЬ ЗИМУЮЧИХ ПТАХІВ
(Сценарій виховного заходу)

Хід заходу

 І. Вступне слово вчителя.

- Дорогі, діти! Шановні гості! Вітаємо вас на нашому святі зимуючих птахів! Девіз нашого свята (всі діти хором):

Ми друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій

І тих, що зимують у нас!
ІІ.  1 – й ведучий. Твердження, що краса врятує світ, відомо всім, бо людина стала людиною, коли побачила яскраве різнобарв’я рідної природи, коли почула спів жайворонка й тьохкання солов’я, коли відчула тонкі пахощі бузкового цвіту й медові розливи білої акації. Але людина інколи забуває, що вона є лише часточкою природи, із законами й силами якої необхідно рахуватися.

2 – й ведучий.  На нашій планеті понад 8600 видів, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів.

1 – й ведучий.  Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.

2 – й ведучий.  Зима – найскладніший період у житті птахів. Не так холод, як голод дошкуляє тим, що залишилися зимувати разом з нами. Давайте допоможемо їм, підтримаємо їх!

1 – й учень.  (читає вірш В. Бичка «Зима» )

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистою

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер сніговик.

2 –й учень. (Читає вірш І.Блажкевич «ВЗИМКУ»)

Ой, мороз. Який мороз!

Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть – плачуть горобці:

–       Дайте нам зерна, ців – ців!

А синички невеличкі просять:

– Дайте рукавички!

Снігурі сидять вгорі,

Заздрять дуже дітворі:

 –       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас нема хатинки,

Й на обід – ані зернинки.

Як почув Василь пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хліба скибку,

На подвір’я вибіг швидко,

Всіх пташок нагодував,

І здалось, мороз пропав:

Горобці защебетали,

І синичкам тепло стало.

Пісня «Три білих коня»

Застигли річки, кригою скувало.

І снігом білим замело.

В лісі звірям тяжко жити стало, (Двічі)

Бо навколо вже зима, зима, зима.

Так давайте разом допоможемо їм

Цю зиму холодну прожить.

Віддячать пташки, нам віддячать пташки,

Улітку у наших садах.

2 – й ведучий  - А наші юні орнітологи приготували вам коротенькі повідомлення про відомих вам птахів у легендах та переказах.

Птахи у легендах та переказах
 Ворона. У Галичині прокляття ворони пояснюється так. Ворона хотіла було пити кров, яка  крапала    з  ран  розп’ятого Спасителя, за що Бог прокляв її. І з тих пір частина дзьоба ворони навіки набула червонного кольору.
      

Сорока. Сорока створена нечистим і править  йому  за  коня, тому застрелену  сороку  прив’язують  до  стел  і  в  стайнях,  певні,  що  нечиста  сила  не  буде  на  конях   їздити,  а   учепиться   за  сороку.  Крик  сороки  на хаті  чи  біля   хати   означає   або  те,   що  господаря   хтось   лаятиме,  або  що   він  одержить якусь звістку, або ж будуть гості.
     Сова, сич, пугач. Сови, сичі та пугачі є в українській народній поезії найзловіснішими птахами. Особливо це стосується сови, яка стала символом усього темного і похмурого. У Біблії сова згадується як нечистий птах, а давні єгиптяни вважали її символом смерті. За українськими народними віруваннями сови і пугачі пішли від кішок, тому в них котячі голови і їхній крик нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу і смуток на всіх його жильців. Крик сови і пугача на хаті взагалі віщує пожежу або смерть когось                 із       членів                  родини.
Горобці. Вважають, що горобець – проклята Господом пташка. Прокляття Богом тісно пов’язується з розп’яттям Господа на хресті. Коли розпинали Христа, горобці кричали «Жив! Жив! Жив!». Кати почати тоді зі ще більшою жорстокістю мучити Христа. За це Господь прокляв горобців і не дозволив їм відлітати на зиму в теплі краї.
Дятел. Також  є  переказ  про  дятла. Ніби  він виник  із  землі,  а  що  із  землі – то  із  самого  Бога.  Кажуть,  що  якби  послухати  вночі  біля  гнізда дятла,  можна  виразно  почути,  як  він  стогне;  це  в  дятла  болить  голова від того, що він цілодобово безперестанку довбає дерево.

Яструб. Яструбові в перший день Петрового посту жінки обіцяють десятину курчат. Такого звичаю дотримуються для того, щоб зберегти курчат від надто зірких очей яструба, який може всіх побити і поїсти. З цією метою будь-яка жінка, яка виносить уперше в двір курчат, неодмінно мусить зав’язати собі очі і, випускаючи курчат на землю, промовити: «Як я не бачу, де випускаю курчат, так щоб і не бачив їх шуляк».                                                     

1 – й ведучий.  На  гурткових  заняттях,  ви  напевно  чули  дуже  багато інформації  про  птахів,  робили  годівнички.  А   ми  оголошуємо  конкурсну програму.  За  правильні  відповіді  ви  будете  отримувати  жетони,  а  в  кінці   свята  ми   дізнаємося,  хто  стане  найкращим           знавцем птахів.

2 – й ведучий.  1-й конкурс « На пташиному базарі». Мабуть усі ви чули про пташині базари, але побувати там не пощастило. Через те ми спробуємо організувати свій пташиний базар. На малюнках вам будуть показані птахи, яких вам треба назвати. Допомогти вам зможе коротка інформація про того чи іншого птаха.

(Діти розповідають, демонструють малюнки)
         На сцену запрошуються 3 учасники. Кожен учасник має відгадати птаха, зашифрованого на картці.

             Картка 1.
     Живуть на деревах. Мають міцний дзьоб, довгий язик і міцний хвіст, завдяки якому можна спертися на кору дерева. (Дятли)
            Картка 2.
    Належать до хижих. Вони мають велику голову і дуже великі очі з розширеними зіницями. У них гачкоподібний дзьоб, гострі кігті на лапах. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться гризунами, невеликими пташками, комахами.(Сови)
           Картка 3.
    Живуть на болотах і берегах водойм. Вони мають довгі ноги, шию та дзьоб. Здобич підстерігають стоячи у воді. Деякі бродять у пошуках їжі. Живляться різними тваринками.. (Чаплі)
           Картка 4.
     Білі як сніг. Належать до водоплавних. Вони великих розмірів, з довгою і красивою шиєю. У цих птахів цінний густий пух, тому вони охороняються законом. Живуть переважно парами. (Лебеді)
          Картка 5
    Ці птахи схожі на горобців, але вони обережніші і водночас допитливіші за горобців. Люблять їсти насіння соняшника і ласувати несолоним салом. Ми можемо упізнати їх серед інших птахів по жовтенькому «фартушку» (Синиці)
          Картка 6.
    Прилітають до нас з Півночі. У них є чорна шапочка і червона грудка. Дзьоб товстий і короткий. Живляться ягодами, насінням, частково комахами. (Снігурі)

  1 – й ведучий - Молодці, діти, ви добре запам’ятали, як виглядають зимуючі птахи нашої місцевості. Красиві птахи на малюнках. Їм би пам’ятники ставити.
2 – й ведучий Багатьом із них уже споруджено пам’ятники у різних країнах світу. Так в США – горобцю, в Італії (Римі) – гусям, у Франції – голубам, у Канаді – казарці, у Японії         лебедю.
1 – й ведучий А ще птахи мають свої свята. Так, 26 березня наша країна щорічно відзначає   День птахів.
2 – й ведучий 22 березня в народі відзначають свято Сороки. У цей день із тіста печуть жайворонків та пригощають ними друзів і знайомих.
1 – й ведучий А 12 листопада, на Зіновія – свято синичок.
2 – й ведучий Багато птахів стали символами у народі. Серед них ті, що зимують у нашій місцевості. Ось, наприклад: ворон і сова – символ мудрості, голуб – миру, лебідь – символ       вірності      і        любові.

1 – й ведучий А що знають учні про птахів, покаже наступний конкурс.

                                         Конкурс-вікторина про птахів. «Все про птахів»
     Запитання.
1. Наука про птахів. (Орнітологія)
2. Що є лише у птахів? (Пір’я)
3. Як орієнтуються птахи при перельотах? (По сонцю і зірках)
4. Хто народжується двічі? (птах) Чому? (Спочатку з’являється яйце, а потім із нього вилуплюється птах)
5. Яку функцію виконує у птахів хвіст? (Гальмо і кермо)
6. Які особливості будови кісток птаха? (Вони легкі, наповнені повітрям)
7. Чому заборонено турбувати птахів, які сидять на гніздах? (Бо вони можуть їх залишити)
8. Який птах має найдовший язик? (Дятел)
9. Який птах може виводити пташенят взимку? (Шишкар)(Чаплі)
2 – й ведучий  І останній конкурс називається «Ці птахи»

- А тепер відгадайте загадки. (Учитель загадує загадки, діти відгадують, отримують подарунки)

Біла латка, чорна латка

Невеличка – сніжно-біла,
по дереву скаче…(сорока)

 Що її в небесну шир
Люди радісно пускають

Я весь день ловлю жучків,

 Сповіщати всіх про мир.
Їм комашок, черв’ячків,

 Кожний з нас цю пташку знає
Її назву відгадає…(голуб)

Цвінь-цвірінь! Молодець

Бідовий хлопчина в сірій сорочині
По дворах стрибає,
крихти підбирає…(горобець)

Відгадайте, діти, хто
Має носик долото?

Ним комах з кори виймає
Про здоров’я лісу дбає…(дятел)

Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Та ж ця пташка невеличка
Називається…(синичка)

Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю.
Я не цвяхи забиваю,

Я – комашок дістаю…(дятел)

( Стукіт у двері.)

1-й ведучий. Хто це стука в двері наші? Що за гомін у дворі?

        

2-й ведучий. Це до нас прийшли у гості наші юні поштарі.

Під веселу музику заходять два поштарики із сумками, на грудях — емблеми «Укрпошта».

1-й поштар. Добрий день вам!  (Дістає листи із сумки, рахує.)

Раз, два, три.

Є у нас для дітвори

І листівки, й телеграми,

Познайомтесь, любі, з нами.

 1-й ведучий. Ось телеграма (читає): «До­рогі школярі! Вітаємо зі святом Зимуючих птахів. Бережіть пернатих друзів! З повагою, Ластівка з далекої Африки».

        

2-й ведучий. Ось іще одна телеграма: «Любі друзі! Холодною зимою ви зустрічаєте пташок теплом своїх щирих сердець. Хай вам щастить! З повагою, соловейки з Єгипту».

2-й поштар. Тру-ру-ру! Тру-ля-ля! Ось і лист від журавля.

1-й ведучий (читає).

Й побажання в щасті жити,

Гарно вчитись і дружити.

(Учні виконують пісню)

ПІСНЯ  НА  МЕЛОДІЮ  «СМУГЛЯНКА».

Якось вранці ми у школі

Засмутилися усі.

Потрібна пташкам допомога,

Тож зберемося ми всі.

Побудуймо годівнички

І насиплемо харчів.

Будуть прилітати наші друзі з відусіль.

Пташка мила,

Вільно, вільно ти літай,

В годівничку, в годівничку завітай!

Хай морози вже не лякають,

Співом душу звеселяй.

1-й поштар. А є ще й посилка. Та й важка ж!

2-й ведучий (відкриває). Бачу годівнички і лист. Ці годівнички виготовили ваші батьки для зимуючих пташок. Смачного вам, пташенята!

                                           

                                               Сценка «Розмова птахів»
Синиця.
Скільки тут пташок співало,
Веселилося щодня,
Коли сонце пригрівало і водилась комашня,
Кожний кущик, кожну гілку
Обсідали залюбки,
Щоб не шкодили ні скільки
Їм зажерливі жуки.
Сили в крильцях не жаліла
Кожна пташка на землі,
І комах, і гусінь їла на зеленому гіллі.
Я одна тоді, бувало, не хвалюся задарма,
За добу комах з’їдала,
Скільки важила сама.
А тепер кругом зима, ні комашеньки нема.
Горобець.
Ой, як холодно, як зябко,
Дуже змерзли в мене лапки,
Скрізь глибокий сніг лежить.
Що нам їсти? Що нам пить?
Як нам літечко вернуть? (З’являється сорока)
Сорока.
Вам пора про все забуть!
Скре-ке-ке!
Чим сидіти й сумувати,
Краще лісом політати,
Може щось смачне знайдеться,
А за тим й зима минеться. (Відлітає)
Дятел.
Ох вже ця мені сорока,
Невсидюча білобока,
Завжди всюди облітає,
Все почує і все знає.
Синиця.
Знову лютая зима
Снігу нам ще наміта. (Знову з’являється сорока)

Сорока.
Скре-ке-ке!
Поки ви отут журились
Я смачненько поживилась!
Там пшениця і пшонце,
І свіженькеє сальце.
Там щодня змітають сніг,
Їжі вистачить на всіх.
Там прекрасні годівнички.
Хтось з вас хоче подивиться?
Дятел.
То чого ми сидимо,
Швидше до них летимо!
Гей, сороко, не спіши,
Нам дорогу покажи! (Пташки відлітають).
                                                  

ІІІ. Підведення підсумків свята.

        2 – й ведучий - Нам залишилось ще визначити переможця нашого свята. Порахуйте, будь ласка, свої подарунки.(Діти рахують, визначають переможця. Нагорода кращого знавця птахів своєї      місцевості)
        1 – й ведучий  - Наше свято закінчується, та нас ще чекає робота. Тепер ми підемо і розмістимо наші годівнички в затишних місцях, де пташкам буде зручніше поснідати, де їх нічого і ніхто не       потривожить.
         2 – й ведучий  - І на останок ми зараз прочитаємо і запам’ятаємо таку пам’ятку (читають  хором):

- Слід усім запам’ятати
Пташок треба захищати
Їх оселі не руйнуй,
Краще взимку підгодуй!

Відкритий виховний захід на тему

                       «Ярмарок  українських  страв»

Мета: ознайомити та поглибити знання дітей про традиційні українські страви; розвивати куль­туру зв'язного мовлення, вміння виступати з пові­домленням, узагальнювати матеріал, висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення та інтерес до народних традицій, обрядів, оберегів, побуту українців; сприяти духовному розвитку осо­бистості.

Обладнання: вишиті рушники, кетяги калини,  традиційні українські страви: коровай, варе­ники, пиріжки, каша, голубці та , виставка малюнків, аудіозаписи пісень,презентація «Українські страви».

По периметру зали стоять столи, вкриті вишитими скатертинами, рушниками або серветками. На них роз­міщені страви української національної кухні в розпи­саному дерев'яному, глиняному посуді. Звучить весела українська народна музика.

Ведучий

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік!

Ведуча

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Зустрінемо хлібом,

Любов'ю і миром!

Ведучий. Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому ярмарку традиційних укра­їнських страв!

Ведуча. Працьовитий і гостинний україн­ський народ здавна славився хлібосольством. За­йдіть до української оселі на годинку — без час­тування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Ведуча. Отже, щиро просимо гостей на наш «Веселий   ярмарок   українських   традиційних страв »!

Дівчинка в українському вбранні з хлібом-сіллю:

-   Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості – глядіть,

Не минайте!

(До класу заходять діти і батьки)

 2. Вчитель: Я дуже вам рада, друзі, перш ніж почнеться наша година спілкування, прошу відгадати мої загадки:

-   Б’ють мене ломакою,

Ріжуть мене ножакою,

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять. (Хліб)

-   У воді росте кохається, Вкинь у воду — злякається. (Сіль)

-   Так, молодці! Саме хлібом та сіллю зустрічають українці своїх гостей.

( Дівчинка вручає хліб – сіль голові батьківського комітету)

 Бесіда (фронтальна робота вчителя з класом)

-   Як ви думаєте, чому   українські господині зустрічають гостей з хлібом та сіллю? (Учні: гостинні, щирі, добрі, щедрі, миролюбиві.)

-   Вірно, молодці! Саме хліб і сіль передають українську гостинність, характер, привітність – це в традиціях  українського  народу, і як кожен народ має свій характер , А також   має він і свої традиції в харчуванні.   І щоб дізнатися про традиції більше запрошую вас  у незвичну кулінарну подорож.  

Вчитель: Діти, а чи ви знаєте українські традиційні страви?

.Презентація «Українські страви» ( скласти відповідність: назва страви - малюнок)

Перевіримо?  Молодці!

Вчитель: От ми і готові до подорожі у цікавий світ української кухні.

Завдання «Прибери зайву страву» (виконується по колу, учні по черзі підходять до дошки  де  розташовані картки з назвами страв української та інших національних кухонь та прибирають картки з назвами страв не українських кухонь)

Назви страв:     

Борщ, плов, вареники, суп харчо, пельмені, пампушки, куліш,  гречана каша зі шкварками,   гарбуз,  спагеті.  Перевіряємо, (вчитель коментує перевірку: плов – узбецька страва, суп харчо – грузинська, пельмені – російська, спагеті – італійська).

 Тож, як бачите кожен народ має свої традиційні страви та кулінарні уподобання, які подобаються і нам.

 Вчитель: Поаплодуйте будь ласка тій страві, яку ваша мама найчастіше готує вдома: плов, юшка, борщ (діти аплодують борщу).  Так, дійсно, борщ і сьогодні є однією із улюблених страв українців.

Ведучий. Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та пампушки, паляниці й галушки, вареники й ков­баси, печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України. Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів.

Ведучий. А яке розмаїття м'ясних страв: українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована з капустою і салом свини­на, крученики, завиванці, фарширована птиця, голубці.

Ведучий. Одним словом, усього не перелічити одразу.

Ведуча. Тож час звернутися до наших твор­чих груп. Вони докладніше розкажуть про страви. А потім і почастують нас. Розпочнемо ж подорож ми з групи «Хліб — усьому голова».

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене».

ТВОРЧА ГРУПА «ХЛІБ — УСЬОМУ ГОЛОВА»

1-й учень «Без хліба немає обіду»,— кажуть у народі. І це щира правда. Хліб — головна страва на столі, і до нього ставилися з особливою пошаною. Скільки різновидів українського хлі­ба? їх неможливо навіть перелічити.

Випікали хліб переважно з житнього борошна, а на великі свята — з пше­ничного. Українська паляниця, на яку йшло най­краще борошно, стала символом родючої землі, до­бробуту й гостинності. «Паляниця — як пух, як дух, як миле щастя».

2-й учень Хліб шанували й берегли і в багатих, і в бідних родинах. Існувало чимало традицій, пов'язаних з хлібом. Так, коли заходило сонце, намагалися не починати нової хлібини.  Крихти зі столу ніколи не змахували в сміття, окраєць, що впав на підлогу, обережно піднімали і, поцілувавши, клали на стіл.

Вчитель. А зараз проведемо конкурс «Відгадай загадку».

♦   У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)

♦   Ріжуть мене ножакою,

     Б'ють мене ломакою,

     За те мене отак гублять,

     Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

♦  Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позо­лочені, ще не обмолочені. (Колос)

♦  Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє.

     (Колос)

♦   Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

♦  Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть —

     красуєть­ся. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров'ячко. (Коровай)

Ведуча. Без чого не можна уявити україн­ський обід?

Ведучий. Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски бор­щу. Тож переходимо до столу «Добрий борщ».

ТВОРЧА ГРУПА «ДОБРИЙ БОРЩ»

1-й учень. Борщ — це символ надійно­го даху над головою, родинного тепла, сімейної зла­годи і спокою. Настільки призвичаївся українець до борщу, що не може не згадати про нього навіть тоді, коли розмова не має ніякого відношення до кухні. «Дивись, не переборщи»,— остерігає народ­на мудрість.

Мабуть, кожен із вас, друзі, знає таку стародавню народну закличку:

Дощику, дощику!

Зварю тобі борщику

У новенькому горщику,

Поставлю на дуба,

Лини, як з неба, —

Цебром, відром, дійничкою

Над нашою пшениченькою!

       Справа в тому, що в давнину борщ був своєрід­ною ритуальною їжею, яку приносили у жертву дощовим хмарам.

Моя мати борщ варила,

Його салом задобрила,

Сікла моркву і буряк

І томати м’яла,

Потім смажену цибулю

В чавунець кидала.

І капусту, і часник,

Зелену петрушку,

А тоді дала мені

Скуштувати юшку.

Ой, який же борщ смачний!

Український, запашний!

Всю каструлю з’їв би я,

Та велика в нас сім’я

Ведучий. «Борщ без каші — удівець, а обід — сирота», «Де піч та каша — там домівка наша». Як ви вже здогадалися, наступним ми відвідаємо стіл, на якому представлені різноманітні каші.

ТВОРЧА ГРУПА «КАША — МАТИ НАША»

1-й учень Як із крупинок каша, так із днів-зерняток складається життя. Каша — це сим­вол продовження роду. Вона супроводжує людину від самого народження, адже є першою стравою після материнського молока.

Слово «каша» розуміють і українці, і росіяни, і білоруси, і болгари, і поляки. Це — найпростіша й водночас одна з найсмачніших страв народної кухні.  А головний секрет її — побільше масла, бо «маслом каші не зіпсуєш».

 сценка

Стецько. Здоровенькі були! Оце почув, що про їжу говорять та гайда до вас!

Дівчина. О, Стецю, а що то ти носиш?

Стецько. А це Уляна втеребила мені гарбузя­ку. Казала, що каші наварить, а сама пропала, як булька на воді. А може, ти мене, Галю, почасту­єш чимось смачненьким, то я до тебе посватаюсь.

Дівчина. Посватайся, Стецю, посватайся, то ще одного гарбуза отримаєш.

Стецько. А ти дівка образована?

Дівчина. Образована.

Стецько. А в заморських краях бувала?

Дівчина. Бувала, Стецю, бувала.

Стецько. А що там варять, їдять?

Дівчина. Страв кращих, ніж у нас готують, я не зустрічала!

Стецько. Ти що?

Дівчина. Ось послухай.

Я в Італії була, їла макарони.

На Кавказі — шашлики,

А у Штатах — гамбургери.

Але щось не вистачало,

Їжі нам було замало

І приснилася мені

Каша варена в печі.

Стецько. А ще і салом можна затовкти ту кашу. Я б весь баняк враз «зметелив би». А ти кашу вмієш варити?

Дівчина. Авжеж, Стецю, вмію. Особливо з гарбуза.

Стецько. Ось така дівчина мені підходить. То я буду свататись до тебе.

Дівчина. Стецю, поговорімо потім про це, а зараз залишимось на святі та й послухаємо кра­ще, які страви готують.

Стецько. Може, і мені щось смачненьке перепаде.

Звертається до глядачів. Друзі, відгадайте загадку:

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Чимось смачним напхався,

В окропі скупався.

Глядачі відповідають: «Вареник».

Творча група «Варенички»

1-й учень Вареники на столі укра­їнців — це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища.  І на сході, й на за­ході, і на півдні та півночі України — всюди гостя зустрінуть вареничками. «Вареники на стіл — біда за поріг»,— каже народна мудрість.

2-й учень. А вже начинок для вареників не перелічити. Із сиром, м'ясом, капустою, карто­плею, вишнею — це традиційні начинки. Такі варе­нички варять по всій Україні.  А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шля­хетні» вареники — з телячою печінкою, перекруче­ною з салом, цибулею та перцем.

3-й учень Жодне свято в Україні не обходилось без вареників. До Святвечора — пісні з картоплею та капустою чи грибами. На щиру Масляну — із сиром та маслом. На веселі моло­діжні посиденьки на свято Андрія — з «пхиком» . Ліплячи вареники для парубків, дівчата у дві-три варенички загортали пісок, бо­рошно, вовну.

У деяких наддніпрянських селах «варениками» називали останній день весілля. Гостей частували варениками з картоплею, сиром та капустою.

4- учень

Є вареники у хаті —

В Україні все гаразд:

Всі —^; щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

                                              

5-й учень

Ой, вставали раненько,

Картоплю варили,

До вечора вареників

З нею наліпили,

Наварили вареників

Для гостей хороших.

їжте, їжте вареники,

Гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі,

Не попечіть губи.

А вже ж у ті вареники

Картоплі напхали

Ще й перчиком притрусили,

Там його немало.

В череп'яну макітерку

Ми їх положили

Олійкою з цибулькою

Добре помастили.

їжте, їжте, гості любі,

Рахувать не станем

Може, кому буде мало, —

Ми іще добавим.

Ведучий. Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу.

Ведуча. Сподіваємось, що вам було цікаво по­слухати про її страви.

А тепер відпочинемо . Проведемо конкурс «Перенеси вареник» та послухаємо гуморески. А ще наші дівчатка підготували танець.

 Ну а зараз, гості дорогі, за­прошуємо до частування.

Ведучий. І наостанок хочемо побажати від щирого серця: смачного вам!

Ведуча. .

Бувайте здорові, живіте багато

І ще завітайте до нашої хати.

Бувайте здорової і нас не судіть,

Прийдете додому й борщу наваріть.

Бажаєм вам щиро, щоб ви про це знали,

Борщі з пампушками, щоб вас не минали.

Виховний захід закінчується частуванням усіх учас­ників та гостей.